Дорожня карта вчителя мовно-літературої галузі
Дорожня карта вчителя мовно-літературної галузі 5 класу НУШ: інструментарії оцінювання
Зміст навчання української мови в Новій українській школі
базується на компетентнісному, особистісно зорієнтованому й діяльнісному
підходах до освітнього процесу, важливими складниками яких є спрямованість не
тільки на засвоєння учнями різноманітних знань і вмінь, а й на підготовку до
життя, на навчання розв’язувати проблеми, що виникають на їхньому шляху,
оволодіння такими якостями, які сприятимуть учням/ученицям успішно здійснювати
свою діяльність у різних ситуаціях. Технологізація цього процесу передбачає
спеціальне конструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків,
методичних рекомендацій до проведення їх тощо.
Модельні навчальні програми з української мови та
літератури, зарубіжної літератури для 5
класів створено згідно з
Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим у 2020 році, та з
метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного
підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української
школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної
записки до модельних навчальних програм, де визначено ієрархію цілей навчання,
зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до
поставлених цілей навчання української мови та літератури, зарубіжної
літератури і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання
навчальних предметів.
З огляду на сказане вище дорожня карта вчителя мовно-літературної галузі: інструментарії оцінювання включають
нормативно-правову базу, а саме:
1. Закон України №
2145-VIII від 05.09.2017 «Про освіту».
(Прийняття від
05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 ).
Відповідно до статті 1 розділу I Закону України «Про
освіту» визначено основні терміни та їх визначення, зокрема:
«22) результати
навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності,
інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які
можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна
продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх
компонентів».
2. Закон України
№463-IX від 16.01.2020 «Про повну загальну середню освіту».
Стаття 10 розділу III про організацію освітнього процесу:
«1. Освітній процес у закладах освіти організовується
відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, інших актів
законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та
спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її
індивідуальних здібностей, досягнення
результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і
застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами».
3. Концепція «Нова
українська школа».
У рамках запровадження компетентнісного підходу буде
створено нову систему вимірювання й оцінювання
результатів навчання, тому й відбуватимуться зміни щодо змісту зовнішнього
незалежного оцінювання.
Канва розвитку учня: уміння читати, уміння доносити
думку, критичне мислення, логічний захист позиції, ініціативність, творчість,
проблеми, ризики і розв’язання, емоційний інтелект, робота в команді,
творчість.
4. Державний стандарт
базової середньої освіти.
(Постанова Кабінету
Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898).
Документ містить опис компетентнісного потенціалу та
вимоги до обов’язкового навчання учнів у дев’яти освітніх галузях, першою з
яких є мовно-літературна.
Для кожної галузі Державний стандарт окреслює мету і групи загальних результатів, які
уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів
складаються з таких компонентів:
групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені
загальні результати;
спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти
загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний
потенціал галузі;
конкретні результати навчання учнів, що визначають їх
навчальний прогрес за освітніми циклами;
орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається
рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.
Метою
мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із
гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають
інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої
літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних
народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного,
культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для
збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування
ціннісних орієнтацій і ставлень.
У додатках 1, 2
Державного стандарту визначено:
1) компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої
галузі та базові знання, що передбачає формування вмінь і системи ставлень
засобами знань про інформацію, комунікацію, текст і мовні засоби (додаток 1);
2) вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література,
зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з
українською мовою навчання) (додаток 2).
Обов’язкові результати
навчання в Державному стандарті згруповано так:
|
№ |
Результати навчання |
Уміння |
|
1 |
Взаємодія з іншими особами
усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у
різних комунікативних ситуаціях: |
- сприймає усну інформацію; - перетворює інформацію з почутого повідомлення
(художнього тексту, медіатексту тощо) в різні форми повідомлень; - виокремлює усну інформацію; - аналізує та інтерпретує усну інформацію; - оцінює усну інформацію… |
|
2 |
Сприймання, аналіз,
інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах (художніх текстах,
медіатекстах тощо) та використання інформації для збагачення власного
досвіду. |
- сприймає текст; - аналізує та
інтерпретує текст; - збагачує естетичний та
емоційно-чуттєвий досвід; - оцінює текст; - обирає текст для
читання; - перетворює текстову
інформацію; - читає творчо… |
|
3 |
Висловлення думок, почуттів і
ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація
літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими
в цифровому просторі, дотримання норм літературної мови. |
- створює
письмові висловлення; - взаємодіє письмово в режимі реального часу (в
цифровому середовищі); - редагує письмові
тексти; - висловлює і захищає власні погляди, ідеї,
переконання; - використовує вербальні та невербальні засоби під
час представлення своїх думок; - регулює власний
емоційний стан; |
|
4 |
Дослідження індивідуального
мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за
мовними й літературними явищами, аналіз їх |
- досліджує мовні явища; - використовує знання з
мови у мовленнєвій творчості.
|
У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти учні/учениці після
закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5–6 класи) і базового
предметного навчання (7–9 класи), та наскрізні
вміння:
читати з розумінням,
висловлювати власну думку усно і письмово,
критично та системно мислити,
діяти творчо,
виявляти ініціативність,
здатність логічно обґрунтувати позицію,
конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики,
приймати рішення,
розв’язувати проблеми.
5-6. Модельна навчальна програма → навчальна програма.
Статтею 1 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» означено тлумачення основних термінів, зокрема:
«7) модельна навчальна програма – документ, що визначає
орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів,
зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності
учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,
визначеному законодавством;
8) навчальна програма – документ, що визначає
послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета
(інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин,
необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу
освіти».
Створення навчальної програми для 5 класу здійснюється
відповідно до модельної навчальної програми. На основі обраної модельної
навчальної програми освітній заклад ставить перед вчителем завдання – розробити
власну навчальну програму.
Отже, ключова відмінність між модельною і навчальною
програмами в тому, що модельна програма не вказує кількість годин, порядок
вивчення тем й інструментарій для вчителя відповідно до рівня навчання, а
скеровує роботу вчителя на формування предметних, метапредметних та
особистісних результатів.
7. Оцінювання результатів
навчання.
Відповідно до статті 17 розділу III Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо
освітнього процесу врегульовано оцінювання
результатів навчання:
«1. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене,
об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів
його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів
є формувальне, поточне, підсумкове
(тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація,
зовнішнє незалежне оцінювання.
3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання
результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної
програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники
закладу освіти.
Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за
сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.
4. За вибором закладу освіти оцінювання може
здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за
системою оцінювання, визначеною законодавством.
У разі запровадження закладом освіти власної шкали
оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила
переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація
здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати
такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі
щороку в разі переведення його на наступний рік навчання».
ТЕМАТИЧНЕ, СЕМЕСТРОВЕ ТА РІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ В 5 КЛАСІ
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ здійснюється на основі поточного оцінювання з
урахуванням проведених діагностичних
(контрольних) робіт. Під час
виставлення тематичного бала з української мови, української літератури, зарубіжної
літератури результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються (Наказ МОН № 289 від 01
квітня 2022 р.).
ОЦІНКА ЗА СЕМЕСТР ставиться за результатами тематичного оцінювання та
контролю груп загальних результатів, які визначені в Державному стандарті
базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р.), у Свідоцтві досягнень учня/учениці (Наказ МОН
№ 289 від 01 квітня 2022 р., додаток 1):
1. Сприймає усну інформацію на
слух / Аудіювання
2. Усно взаємодіє та
висловлюється / Говоріння
3. Сприймає письмові тексти /
Читання
4. Письмово взаємодіє та
висловлюється / Письмо
Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити
неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі
навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».
РІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ здійснюється на підставі загальної оцінки результатів
навчання за І та ІІ семестри.
Графа «Характеристика навчальної діяльності» у
Свідоцтві досягнень учня/учениці сформована відповідно до переліку наскрізних
умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та заповнюється класним керівником за
результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які
працюють із класом. Спостереження проводяться впродовж року за
планом, визначеним закладом освіти.
Семестрове та (річне) оцінювання результатів навчання
здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають
цифрами від 1 до 12. Фіксація
записів «Аудіювання», «Говоріння», «Читання», «Письмо», тематичного та
семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.
Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед
виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання
зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня
досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів
(Високий, Достатній, Середній, Початковий) або
за допомогою виставлення відповідних балів.
Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору
форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради (Наказ МОН № 289
від 01.04.2022 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання
навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до
нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток 1) https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/)
Коментарі
Дописати коментар